Уряд затвердив Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки
Слідом за звільненням Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ в залі Парламенту відбулися ще гарячіші події. З офіційною презентацією схваленої Кабінетом Міністрів "Бюджетної декларації на 2022-2024 роки" до Верховної Ради прибув міністр фінансів України Сергій Марченко. Та 15-хвилинним описом фундаментального для держави документу все не обійшлося – нардепи буквально засипали очільника Мінфіну виявленими в декларації "проколами". Деталі палкої дискусії з'ясовували Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Велике будівництво, "магніти" і мінімалка в 7 665 грн
Документ такого формату, де прорахунки і розподіл бюджетних коштів плануються строком на 3 роки вперед, в Україні затверджено вперше.
Як підкреслив профільний міністр, запроваджена модель середньострокового бюджетного планування базується на досвіді одразу кількох іноземних країн. Це – Швеція, Франція, Німеччина та Нідерланди.
"Бюджетна декларація є основою для складання проекту Державного бюджету та прогнозів місцевих бюджетів. Дуже важливо, щоб Парламент підтримав цей документ, надав свої рекомендації щодо бюджетної політики на 3 роки. Уряд опрацює пропозиції в межах ресурсних можливостей і підготує проект Держбюджету на 2022 рік", - зазначає під час виступу міністр фінансів України Сергій Марченко.
Документ базується на чітко визначених пріоритетах соціального і економічного розвитку, а також на розподіленні загальних показників доходів та фінансування держбюджету.
Згідно із презентованою декларацією, розмір середньої заробітної плати у 2022 році складатиме 15 тис 258 грн, у 2023-му – 17 тис 159 грн, а у 2024-му – 19 тис 63 грн.
Прорахований в Бюджетній декларації на 2022-2024 роки і розмір мінімальної заробітної плати:
- з 1 січня 2022 року - 6 500 грн,
- з 1 жовтня 2022 року - 6 700 грн;
- з 1 січня 2023 року - 7 176 грн;
- з 1 січня 2024 року - 7 665 грн.
Станом на сьогодні ж, цей показник знаходиться на рівні 6 000 грн – тож, судячи з оприлюднених сум, очікуване українцями суттєве підвищення "мінімалки" поки так і залишиться лише у мріях.
У презентованій декларації визначено і перелік ініціатив президента та Уряду, яким гарантоване фінансування впродовж 3 наступних років.
Серед них: підвищення рівня мінімальної зарплати, запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування, програми "Велике будівництво", "Здорова Україна", "Велика реставрація", "Цифрова трансформація" та ін.
Спливли підводні камені: топ "проколів" Мінфіну
Найголовнішим фактором для 3-річних розрахунків такого всеохоплюючого масштабу, безумовно, є економічна стабільність. Інакше – всі результати моделювання так і залишаться нездійсненими "наполеонівськими планами".
Ось тут як раз і спливають "підводні камені". Позиції Мінфіну і фахівців Рахункової палати України з цього приводу суттєво різняться.
Як запевнив Сергій Марченко, щодо фінансової стабільності наразі турбуватися не варто.
"Ми маємо курсову стабільність та контрольовані показники інфляції. Ми маємо надійний макроекономічний прогноз – його підтверджують вітчизняні та зарубіжні експерти. За перше півріччя 2021 року до бюджету надійшло на 64 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2020 року", - повідомляє міністр фінансів України.
Втім, як стверджують експерти Рахункової палати України, презентовані у червні міністром Марченком райдужні злети у звіті про Держбюджет-2020, виявилися лише красивою "обгорткою".
Насправді ж, в країні була зафіксована ціла низка економічних "антирекордів".
Шалений зліт цін, "прогорілі" десятки мільярдів з COVID-фонду і суттєве зниження зовнішньоторговельного обороту – лише частина з невисвітлених Мінфіном "проколів".
"Дефіцит бюджету став найбільшим за останні 10 років і становить 218 млрд грн. Реальні доходи держбюджету за 2020 рік зменшилися на 1, 8 %, порівняно з попереднім роком. В умовах пандемії економіка упала на 4 %, на 9, 5 % зросло безробіття. До 3, 1 млрд грн прострочена заборгованість із заробітної плати, яка досягла найбільшого рівня з 2010 року", - наголошує Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
Мізерні виплати і плюс 16 млрд до боргу – "страшні цифри"
Оцінка народних депутатів теж виявилася далеко не найвищою. Парламентарі озвучили цілу низку "мінусів" у презентованому очільником Мінфіну документі.
"Тут дуже страшні цифри для національної економіки і громадян. Наприклад, ви мінімальну пенсію на січень 2024 року пропонуєте 77 доларів – тоді, як у 2013-му пенсія була 119 доларів. Прожитковий мінімум прогнозуєте 2 тис 778 грн або 95 доларів – так він у 13-му році був 147 доларів. Ви розумієте неприйнятність таких цифр для населення?", - зазначив голова підкомітету з питань державної економічної політики Олександр Колтунович.
Невтішними, за його словами, є і викладені в декларації показники макроекономічної економіки.
"Це – ВВП країни, який, можливо, буде у 2024 році 228 млрд. Держборг, який зростає шаленими темпами: якщо ви ставите 47 % ВВП від цифри 228 млрд, це означає, що держборг зросте до 107 млрд доларів – а це плюс 16 млрд до сьогоднішньої суми. Це дуже великі цифри. І я вже не кажу про дефіцит бюджету", - відзначив Олександр Колтунович, запропонувавши переробити документ з нуля.
Інші парламентарі наголосили і на відсутності закладеної в Бюджетній декларації суттєвої суми коштів на військову та оборонну сфери, незважаючи на події на Сході України та зміцнення позицій російських військових в Криму.
"Це нам з вами вирішувати, як розподіляти фіскальний простір. Якщо пріоритет – це мінімальні соціальні стандарти, ми готові це підтримати. Ці параметри можуть бути збільшені. Це має бути предметом дискусій і ми в Парламенті готові з вами дискутувати", - відповів на коментарі нардепів Сергій Марченко.
Як підкреслив міністр фінансів, даний документ буде вдосконалюватись – певні параметри, що потребуватимуть корегувань, будуть "підганятися" під визначені Урядом компромісно з Парламентом показники.
Врешті-решт, після години палкої дискусії Верховна Рада прийняла Постанову "Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки" 269 голосами "За", додавши низку рекомендацій щодо бюджетної політики, які підготував профільний Комітет ВРУ з питань бюджету.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
Також Знай.ua повідомляв, що МЗС України витратить 42 млн на парасольки, вино і "віконний марафет".
