Запуск плану повернення Криму, мега-пастка над Україною і "роздача" Послам – Зеленський звернувся із важливою заявою

Президент повідомив про "гарячі" події

Одним з найтоповіших заходів липня за участі президента України Володимира Зеленського та очільників кількох одразу кількох Міністерств став 3-денний Всеукраїнський Форум "Україна 30. Міжнародна політика" – він стартував сьогодні, 5 липня, об 11:00. Головними питаннями заходу є важливі для багатьох українців теми: шлях на вступ до НАТО, деталі щодо Угоди про Асоціацію з ЄС, деокупація Криму, намічені "стрибки" у розвитку інфраструктури, підтримка бізнесу та ін. Деталі з'ясовували Знай.ua.

Майже 20 нових країн: хто увійшов до списку "близьких"?

Початок першого дня Форуму поклав саме глава держави.

"Дипломатія – це не теоретична і не абстрактна якась річ, це – реальні дії для відновлення миру, суверенітету і нашої територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Це – національний інтерес, що є головним мірилом зовнішньої політики. Ми маємо відстоювати його в усіх сферах: політика, економіка, наука, технології, культура, енергетика тощо", - зазначив президент України Володимир Зеленський.

Одним з вагомих досягнень у розширенні міжнародних зв'язків стало налагодження стратегічного партнерства з Туреччиною, США і Канадою.

А що стосується країн Південної Азії, то до Індії, з якою Україна вже налагодила надійні партнерські відносини, незабаром має долучитися ще низка країн. На меті – вибудовування стратегічної взаємодії з державами Південно-Східної Азії.

А це більше 10 країн, серед яких: Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, В'єтнам, Таїланд, Сінгапур та ін.

Також поглиблюватиметься стратегічне партнерство з Бразилією і глобальне – з Японією.

"Якщо ми хочемо бути світовою державою, ми маємо бути суб'єктом в усіх процесах. Одним з пріоритетів є посилення економічної спрямованості – саме економічна дипломатія має сприяти економічному розвитку економіки в Україні. Сьогодні зростає присутність української продукції на ринках Європи, Близького Сходу, Азії. Вірю, що в майбутньому – і Африки", - відзначив Володимир Зеленський.

Серед основних цілей – і "поштовх" в реалізації промислової та наукового потенціалів України. Це – високі технології: авіакосмічна галузь, зелена енергетика, аграрний сектор і наша промисловість.

Як підкреслив президент, у найближчому майбутньому будуть розроблені і впроваджені кроки у налагодженні стратегічних взаємовигідних відносин з Францією, Польщею, Азербайджаном, Молдовою, Німеччиною, Естонією, Румунією, Грузія, Латвією, Литвою і Китаєм.

Запуск плану деокупації Криму: участь НАТО і країн ЄС

Програма другого дня Форуму "Україна 30. Міжнародна політика" охопить низку не менш "гарячих" тем.

6 липня (з 10.30 до 14:00):

• "Кримська платформа як зовнішньополітичний інструмент реалізації стратегії деокупації Криму";
• Політика сусідства: Україна і держави ЄС";
• Всесвітня українська спільнота.

Головними спікерами стануть перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова та президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.

Визначною подією для України має стати установчий Саміт Кримської платформи, що відбудеться за участі для європейських та євроатлантичних країн-партнерів 23 серпня.

Одним з аспектів дипломатичної ініціативи "Кримська платформа", що стане потужним генератором міжнародного рівня для сприяння деокупації півострова, є збільшення присутності НАТО у цьому процесі.

Основною ціллю участі Північноатлантичного альянсу стане не тільки політична підтримка України, а і стримуючі заходи в регіоні Чорного моря – зокрема, проведення спільних навчань і тренувань.

Як повідомляв Знай.ua, створення міжнародної Кримської платформи увійшла до переліку головних тем на 7-му засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС.

Ініціатива щодо проведення Саміту, що стане першим вагомим кроком у даному напрямку, була затверджена Указом президента України Володимира Зеленського – "Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", підписаний наприкінці лютого.

Окрім того, даний Указ передбачає також і розробку проекту Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. Це – обов'язок Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Активну підтримку ініційованої Україною "Кримської платформи" під час нещодавнього візиту особисто висловила спікер Сейму Литовської Республіки Вікторія Чміліте-Нільсен.

"Окрім робочої зустрічі у Києві, ми відвідали Південь нашої держави – фактично в Херсонській області, побували на тимчасово окупованих пунктах пропуску між вільною Україною та тимчасово окупованим Кримом. Зараз керівництво нашої країни має пов'язану з цим місцем конкретну мету. І на Україні, і за її межами, ми повинні робити все, щоб ці пункти пропуску стали музеями", - повідомив в ході брифінгу Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Загалом же, свою готовність до участі в Установчому саміті наразі вже висловило більше 10 країн: Великобританія, Канада, Франція, Польща, Латвія, Молдова, Нідерланди та ін.

Накази для Послів, енергетична "пастка" та інфраструктурний прорив

Не обійшлося і без "наїздів" на профільних високопосадовців. Володимир Зеленський висунув чіткі вимоги до Повноважних Послів України.

"Ми маємо працювати над локалізацією виробництва і залученням провідних технологічних компаній. Завдання кожного нашого Посла за кордоном – посилення економічної складової всіх Ваших установ. Кожен візит на високому та найвищому рівнях повинен мати вагому конкретну торгівельно-економічну інвестиційну складову для України", - звернувся до Послів під час виступу президент.

Наголосив Володимир Зеленський і на ще 2 вкрай важливих напрямках роботи дипломатів. Це – розвиток військово-технічного співробітництва і протидія катастрофічній енергетичній загрозі, що нависла над Україною.

"Це – завдання, як шукати ринки збуту для продукції українського ВПК. Також і забезпечувати армію сучасними зразками озброєння. Одне з ключових сучасних завдань – це енергетична безпека України. Наразі найбільший виклик для нашої країни – добудова та запуск газопроводу "Північний потік – 2", тож слід протидіяти реалізації даного проекту, залучаючи до цієї складної боротьби всіх партнерів", - зазначив глава держави.

Подальшому плану дій у сфері енергетичної безпеки, а також запланованим змінам в роботі українського бізнесу та інфраструктурним інноваціям буде присвячений третій день Форуму.

А головним доповідачем, попри всього 1,5-місячний термін роботи на посаді профільного міністра, має стати міністр-"новачок".

Це – 49-річний Олексій Любченко, що був призначений на посаду Першого віцепрем'єр-міністра України - міністра економіки України 20 травня.

7 липня (з 10:30 до 14:00):

• Підтримка українського бізнесу на зовнішніх ринках – пріоритет зовнішньої політики;
• Енергетична дипломатія;
• Вигідне географічне розташування України: спільні транспорт та інфраструктурні проекти, логістичні можливості.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.